мочка

I. 1) (действие) мочення, мочіння;

2) (работа) мочіння, мочиво, мочінка. Быть в -ке - бути в мочиві (в мочінці).

II. Мочка -

1) (fibra, нить, волокно) волоконце, волокнинка; (прядь, клок, пучок) кичка, кичечка;

2) (корневая) мочка; (у овощей: свёклы, моркови и т. п.) пателиння (-ння);

3) (дерев. почка или серёжка) брунька, китичка, пацьорка;

4) (уха) пипка;

5) (у прях) мичка, куделя, куделиця;

6) (пуговицы) вушко;

7) (привязка, ремешок, напр. у шлеи) мочка;

8) (пройма, проушина, завёртка) завертень (-тня) (у саней).

* * *

I

1) анат. мо́чка

2) бот. ми́чка

3) (кудель) ми́чка, куде́ля, куде́ль, -лі, ку́жіль, -желя и -желі, куде́лиця

4) (петля в упряжи, на седле) мо́чка

II

(действие) мочі́ння, мо́чення; ква́шення